30 жовтня відбулось засідання педагогічної ради, на якому педагогічні працівники опрацювали Стратегію розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія», затверджену розпорядженням кабінету Міністрів України від 3 березня 2023 року та розробили заходи її реалізації в закладі освіти. Також ознайомились з формами і методами забезпечення психологічного супроводу освітнього процесу в умовах воєнного стану.

Шкільне життя на кожному кроці ставить вимоги до компетентності дитини, її гнучкості, вміння виділяти головне і другорядне, здатності до одного пристосовуватися, а іншому чинити опір, відстоюючи власну гідність. В житті класного колективу щодня виникають непередбачувані ситуації, проблеми, що потребують вирішення і випробовують дитину на вміння приймати самостійні рішення, надавати чомусь – комусь перевагу, відмовляти у прихильності, відстоювати власну точку зору. У цьому сенсі актуалізується проблема формування у дитини пристосованості до життя як здатності бути придатною до повноти проявів, відповідною вимогам життя. В даному конкретному випадку – шкільного. 17 листопада відбулось засідання педагогічної ради, під час якого педагоги розглянули питання адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі та

10-го класу - до профільного навчання. Учителі ліцею вживають необхідних заходів для успішної адаптації учнів. На уроках панує атмосфера доброзичливості, яка гармонійно поєднується з

вимогами вчителя. Вчителі-предметники використовують інноваційні технології, інтерактивні методи навчання, які дають можливість учням бути активними учасниками навчальної діяльності. Скоординована робота всіх учасників освітнього процесу сприяла успішній адаптації як учнів так і

вчителів.

Проведення освітнього моніторингу стимулює позитивні перетворення та мотивує до якісних змін учасників освітнього процесу. Внаслідок цього відбувається коригування та координація діяльності всіх учасників; удосконалення всіх планів закладу освіти щодо організації і здійснення освітнього процесу з метою підвищення його якості; подальше вдосконалення, самовдосконалення, підвищення рівня самоорганізації учасників освітнього процесу; удосконалення взаємовпливу та взаєморозуміння на рівнях: батьки – учень – вчитель – адміністрація; динамічний розвиток мотивації учасників освітнього процесу до підвищення якості шкільної освіти.

В ліцеї було проведено моніторинг  навчальних досягнень учнів 4-11 класів з предметів інваріантної складової навчального плану за результатами контрольних робіт та семестрового оцінювання І семестру 2021-2022 навчального року. Результати моніторингу педагогічні працівники проаналізували на засіданні педагогічної ради 17.01.22 року та запропонували шляхи подолання виявлених недоліків.

Ціннісні орієнтири НУШ, нові державні стандарти освіти вимагають нових підходів не лише до організації освітнього процесу, але й до оцінювання навчальних досягнень учнів.

Використання оцінювання у балах як мірила оцінювання має не завжди позитивний ефект для визначення навчальних досягнень учнів: виставлення оцінок у межах класу відповідно до стандартного розподілу не залишає шансу для учнів, які потребують підтримки.

Математична шкала для оцінювання теж не завжди дає бажаний результат. Підсумкове оцінювання як середнє арифметичне отриманих балів не може прослідкувати індивідуальний прогрес учня.

Отже, необхідно шукати підходи в оцінюванні, які б враховували індивідуальний поступ учня. Тому в освітньому процесі неможливо обійтись без формувального оцінювання. Воно оцінює процес навчання учнів, а не результат.

Державний стандарт початкової освіти, методичні рекомендації Міністерства освіти й науки України щодо оцінювання в початкових класах НУШ, Закон України «Про повну загальну середню освіту» визначають формувальне оцінювання серед основних різновидів оцінювання.

Міжнародні експерти також послідовно наголошують саме на формувальному оцінюванні як ефективній стратегії підвищення рівня навчальних досягнень учнів. Дедалі більше уваги цьому оцінюванню приділяють і деякі українські науковці та вчителі-практики. Вони, спираючись на власний і міжнародний досвіди, намагаються своєю працею якісно змінити підходи до оцінювання в Україні, аби воно сприяло поліпшенню якості освіти та реалізації ціннісних орієнтирів НУШ.

На педагогічній раді «Формувальне оцінювання – один із ключових чинників якісної освіти» педагогічні працівники ліцею розглянули:

-         чому формувальне оцінювання все частіше з¢являється в фокусі уваги освітян і чому його послідовне впровадження важливе для підвищення рівня знань учнів;

-         що таке формувальне оцінювання;

-         його принципи, стратегії, інструменти та окремі техніки;

-         роль вчителя в процесі формувальне оцінювання;

-         опанували алгоритм діяльності вчителя щодо організації формувального оцінювання;

-         основні виклики на шляху його впровадження.

Миронець В.О., заступник директора з навчально-виховної роботи, зупинилась на теоретичних аспектах впровадження формувального оцінювання, Соловей Н.Л., вчитель початкових класів, керівник методичного об’єднання вчителів  початкових класів, Данильчук О.М., вчитель історії, керівник методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарних предметів поділились досвідом роботи щодо його використання.